З нагоди такої поважної дати студенти третього курсу філологічного факультету спеціальності «Філологія (українська мова та література)» під керівництвом доктора філологічних наук, доцента кафедри сучасної української мови ЧНУ ТЕТЯНИ ГУЦУЛЯК підготували науковий семінар, присвячений аналізові мовних особливостей творів Юрія Федьковича.

Важливо, що в ці вересневі дні свої перші наукові пошуки з дисципліни «ОСНОВИ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» студенти розпочали саме з вивчення ФЕДЬКОВИЧЕВОЇ МОВИ. Адже під час відзначення 100-літнього ювілею Буковинського Кобзаря відомий український мовознавець ВАСИЛЬ СІМОВИЧ констатував, що «… писати про Федьковичеву мову тепер ще годі, нема ж іще в нас про неї ніяких праць», а попри те Юрій Федькович ‒ це «НЕБУДЕННИЙ ЗНАВЕЦЬ ДУХА НАРОДНОЇ МОВИ».

У царині вивчення мовних особливостей поетичних і прозових творів письменника статті Василя Сімовича, що вийшли в 30-х роках ХХ ст., були чи не єдиними, а відтак вони послужили вагомими підґрунтям для подальших студій.

Здійснюючи аналіз наукового доробку про Федьковичеву мову, студенти мали змогу детально проаналізувати збірники наукових праць, що виходили на філологічному факультеті ЧНУ й були спеціально присвячені постаті Буковинського Соловія. На основі солідного видання ‒ Наукового вісника Чернівецького університету «Творчість Юрія Федьковича в контексті української й світової літератури», присвяченого 170-літтю митця, та інших вагомих робіт науковців нашого факультету ‒ Надії Бабич, Людмили Ткач, Лідії Ковалець та ін., студенти підготували наукові доповіді й презентації.

Отож під час наукового семінару вдалося детально проаналізувати зміст праць Василя Сімовича про мову творів Юрія Федьковича (повідомлення і презентація студентки ВІТАЛІНИ КРИВОЇ). Особливості предметного світу українця-гуцула в поетичній мові письменника презентувала МІЛА ЖЕБЧУК; про епітети як засіб формування ідіолекту митця доповіла АНАСТАСІЯ КАРАЛАШ. Студенти з цікавістю обговорили перекладацький доробок Юрія Федьковича на прикладі переспіву «Слова о полку Ігоревім» під назвою «Пісня о поході Ігоря на половців» (презентація ЮЛІЇ КАТЕРЕНЮК).

Науково-дослідна робота дала змогу студентам зануритися у складний і водночас цікавий світ мовознавчих пошуків, глибше пізнати постать Буковинського Соловія крізь призму мови його творів.

Отож черпаймо мудрість із Федьковичевих слів:

Ліпше сам я рано встану,

А сповівшись щиро богу,

Займу плуги круторогі,

Зорю гори та й долину,

Зорю свою Буковину,

Як наш Тарас, як мій тато

Научив мене орати;

І ВІРУ, ЛЮБОВ, НАДІЮ

БУКОВИНОВ СКРІЗЬ ПОСІЮ («Нива»).