- четвер, 24 вересня 2026 р.
- Актуальні новини
24 вересня у межах навчальної дисципліни «Професійна комунікація у практичній діяльності філолога» (викладач - кандидат філологічних наук, доцент Алла АНТОФІЙЧУК) відбулася гостьова лекція-діалог «Філолог у музейному просторі: професійний вибір, комунікативні стратегії та культурно-мистецькі проєкти».
До магістрантів звернулася гарант освітньої програми "Українська мова та література" спеціальності В11 Філологія доктор філологічних наук, професор Світлана ШАБАТ-САВКА, яка наголосила на важливості зустрічей із роботодавцями й стейкходерами, адже безпосереднє спілкування з фахівцями дає змогу поглянути на освітню програму крізь призму реального професійного середовища, усвідомити практичну цінність набутих знань, окреслити можливі професійні траєкторії та започаткувати відкритий діалог задля спільного творення якісної освіти.
Гостею магістрантів стала Оксана ДРАГОМИРЕЦЬКА – випускниця філологічного факультету, стейкхолдерка, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу археології, історії середніх віків і нової історії краю Чернівецького обласного краєзнавчого музею. У її професійному досвіді органічно поєдналися наукові пошуки, музейна справа, публічна комунікація та організація культурно-мистецьких подій.
Розмова розпочалася з історії професійного вибору: як випускниця-філологиня прийшла до музейної справи, які університетські знання стали надійним підґрунтям у роботі та чого довелося навчатися вже безпосередньо у професійному середовищі.
Особливу зацікавленість викликали яскраві приклади з екскурсійної практики. Пані Оксана розповіла, як змінюється спосіб представлення того самого експоната залежно від того, хто перед екскурсоводом: школярі, студенти, науковці, туристи чи люди старшого віку. Йшлося про роль інтонації, паузи, жесту, доречного гумору, уміння почути несподіване запитання й за потреби змінити заздалегідь підготовлену стратегію спілкування.Особливу зацікавленість викликали яскраві приклади з екскурсійної практики. Пані Оксана розповіла, як змінюється спосіб представлення того самого експоната залежно від того, хто перед екскурсоводом: школярі, студенти, науковці, туристи чи люди старшого віку. Йшлося про роль інтонації, паузи, жесту, доречного гумору, уміння почути несподіване запитання й за потреби змінити заздалегідь підготовлену стратегію спілкування.
Особливу зацікавленість викликали яскраві приклади з екскурсійної практики. Пані Оксана розповіла, як змінюється спосіб представлення того самого експоната залежно від того, хто перед екскурсоводом: школярі, студенти, науковці, туристи чи люди старшого віку. Йшлося про роль інтонації, паузи, жесту, доречного гумору, уміння почути несподіване запитання й за потреби змінити заздалегідь підготовлену стратегію спілкування.
Окремий тематичний блок було присвячено філологові як організаторові культурно-мистецьких заходів. Магістранти дізналися, як народжується задум події, формується її концепція, добирається промовиста назва, вибудовується сценарій і поєднуються наукова достовірність та доступність викладу. Говорили також про художнє слово, музику, листи, спогади, архівні документи, фотографії й музейні експонати як складники живої розмови з аудиторією.
Зустріч переконливо засвідчила широту професійних можливостей сучасного філолога. У музейному середовищі він може реалізувати себе як дослідник, екскурсовод, редактор, сценарист, модератор, організатор культурних подій і відповідальний посередник між історичною пам’яттю та сучасною людиною.
Зустріч переконливо засвідчила широту професійних можливостей сучасного філолога. У музейному середовищі він може реалізувати себе як дослідник, екскурсовод, редактор, сценарист, модератор, організатор культурних подій і відповідальний посередник між історичною пам’яттю та сучасною людиною.