Викладання української мови для студентів, майбутніх учителів, передбачає оволодіння майстерністю комунікації як в усній, так і в письмовій формі. Учитель-україніст високої кваліфікації мусить опановувати закономірності й тенденції розвитку сучасної мови не лише на рівні лексики й фразеології, а й у царині синтаксису – досконало знати теоретичні та практичні засади творення і функціювання основних синтаксичних одиниць (словосполучень, простих речень – непоширених і поширених) і вміти застосовувати їх у різних дискурсивних практиках та життєвих ситуаціях.

Мета навчальної дисципліни: розвиток системного розуміння будови української мови на граматичному рівні, виформування вмінь і навичок синтаксично правильного усного та писемного мовлення, випрацювання засад для мовного самовдосконалення і саморозвитку, необхідного для ефективної участі майбутнього педагога в комунікативних процесах суспільно-політичного, культурного життя в глобалізованому світі, а також у професійній діяльності.